новини
діяльність
структура
пошта
Корисні посилання






У Збаразькому ТЦСО відбулася зустріч з видатним поетом Тернопільщини, одним із засновників місцевого «Товариства«Вертеп», націоналістом, неординарною особистістю Володимиром Росоловським 01.11.2017
«Тобі, мій любий рідний краю,
Велику вдячність я складаю
За те, що дав мені ти віру
В Господню Всемогутню силу,
За те, що допоміг пізнати
Любов, красу, дар благодати...»
Володимир Росоловський


Директор терцентру Наталія Мандзюк, представляючи гостя, зауважила, що сьогодні ми маємо можливість пізнати творчість місцевого поета, про якого ми майже нічого не знаємо, але зобов`язані знати, про Володимира Росоловського. З-під його пера, з перших уст почуємо про любов та кохання, про великий героїзм та рідне село, про рідних та близьких, про все те, без чого людина не може бути людиною.
Автор і виконавець власних творів, емоційно, надзвичайно потужно. близько двох годин, напам`ять декламував вірші.
Розпочав свій виступ д.Володимир поезією:
«Маю за честь звернутися до вас
Бо саме ви у силі все здійснити
Бо ви у силі що здатна відродити
Козацький дух і сколихнути час…»

Також згадував Героїв усіх визвольних часів:
- Скажіть, бабусю, чи даремно
На смерть, на муки йшов народ?
- Вмирав наш цвіт: повстанська кров
Текла рікою в Чорне море.
- Хто заподіяв нам се горе?
- Кат голодом морив наш люд.
- Чи прийде, бабцю, Божий суд
На нашу землю, в Україну?»
Вірші автор «перев`язував» автобіографією. Кожна сторінка життя поета переповита віршованими рядками.

Народився Володимир Олексійович 1 вересня 1966 року в с. Бережці Кременецького району. Спогади про рідне мальовниче село змалював наступними словами:
«Батьківське – рідне… Від порога
Веде дорога у світи.
І треба йти, як зве дорога.
Та де б у світі не бував,
А до батьківського порога
Все зве і зватиме, як звав,
Цей щем в душі, ця радість, ця тривога.
І мами вогнище – тепло,
І серця, її серця ласка.
Так українця зве в село
Правдива українська казка.
І казка ця – рідне село…»

З вуст поета особливо гостро лунало слово про приспаний Дух великого народу.
«Пам’ятки історії зникають в небуття …
Ми збайдужіли. Чи ж діждемось того,
Що у своїй державі з забуття
Повстане дух великого народу…»

Усе свідоме життя п.Володимира пов'язане з утвердженням національної ідеї, з українством. У 1990-х роках вступає до культурно-просвітницької громадської молодіжної організації "Товариство "Вертеп" і поринає в роботу.
На першому курсі в педінституті організовує патріотичні поїздки молоді Східною та Південною Україною з «Вертепом» на Схід. Вертепівці несуть у зросійщені регіони України патріотичну пісню, організовують просвітницькі акції ? розповідають про найважливіші події історії, одвічну боротьбу українського народу за незалежність.
З трепетом та теплом згадував д.Володимир свої студентські роки у сільськогосподарському технікумі та класного керівника.
На запитання «Який ваш улюблений вірш?» автор відповів: «Вони, як діти, я люблю їх однаково».

Поезія Володимира Росоловського вражає глибиною емоційної напруги, силою духовних і моральних випробувань, людяністю, великим патріотизмом, турботою про майбутнє України. Вірші Володимира Росоловського торкнулися душі кожного, хто познайомився з його поезією. Вони спонукали до роздумів, закликали до збереження патріотичного духу та національної ідеї.
«Здобудемо або загинем!
Та не дозволимо нікому:
Ні рідному, ані чужому
Ганьбити честь, топтати славу,
Народу, нації, держави».

Дві години промайнули, як мить. Дивувало слухачів вміння поета напам`ять розказувати власні вірші та тримати зал то в напрузі, то в хвилюванні, а то й в радості і сміхові. За цікаву зустріч та відверте і живе спілкування п. Володимиру слухачі дякували бурними аплодисментами та гарними словами, дарунками та квітами.
Присутні також мали змогу придбати книгу автора «Горить вогонь у долині» з автографом поета.

Короткі відомості про поета Володимира Росоловського.
У 1985 році закінчив з відзнакою агрономічне відділення Мирогощанського радгоспу-технікуму Дубенського району Рівненської області.
У 1993 році - Тернопільський державний педагогічний університет ім. В.Гнатюка та здобув кваліфікацію спеціаліста за спеціальністю «Українська мова та література.
2013 рік – закінчив Тернопільський національний економічний університет і отримав кваліфікацію магістра за спеціальністю «Державна служба».
Трудову діяльність розпочав з вересня 1981 року. З травня 2005 по вересень 2008 року працював на посаді начальника управління у справах сім’ї та молоді Тернопільської ОДА.
2008-2014 роки працював в обласній раді на таких посадах як: помічник заступників голови, начальник відділу, заступник начальника відділу.
2014-2015 працював в Тернопільській ОДА помічником голови патронатної служби апарату та заступником керівника апарату.
З травня 2015 року призначений заступником директора департаменту – начальником управління моніторингу та організаційної роботи департаменту соціального захисту населення Тернопільської державної адміністрації.
З лютого 2016 року призначений заступником директора департаменту – начальником управління організації надання соціальних послуг департаменту соціального захисту населення Тернопільської державної адміністрації.

П.С.Працівники Збаразького ТЦСО дякують голові Збаража Роману Степановичу Полікровському за надану можливість проводити заходи в актовій залі міської ради.





скачать dle 11.3

Вгору